“Тіньова” економіка та її вплив на криміногенну ситуацію в Україні: оцінка, тенденції, проблеми (реферат), реферат
П`ятниця, 09.12.2016, 02:57
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4421
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Право

“Тіньова” економіка та її вплив на криміногенну ситуацію в Україні: оцінка, тенденції, проблеми (реферат)
15.11.2012, 13:31




Скачати реферат

“Тіньова” економіка та її вплив на криміногенну ситуацію в Україні: оцінка, тенденції, проблеми (реферат)


Сучасні процеси політичної та економічної перебудови України свідчать, що серед багатьох проблем, які потребують радикального вирішення, знаходиться проблема "тіньової” економіки.

Формування виваженої політики у галузі розбудови громадянського суспільства і правової держави є неможливим без наукового аналізу суті й змісту "тіньової” економіки в Україні як соціально-політичного та економічного явища, її основних чинників та механізмів подолання.

Зазначена проблема сьогодні набуває особливої актуальності у контексті реформування сучасного українського суспільства, тому що "тіньовий” обіг капіталів відверто загрожує економіці, соціально-політичній сфері, духовним цінностям суспільства, стає одним з основних факторів нестабільності в державі.

Проблема "тіньової” економіки набула загальнодержавного значення.

Стрімкий перехід України у 90-ті роки минулого століття від адміністративно-регульованого народного господарства до ринкової економіки негативно позначився на структурі промислового та сільськогосподарського виробництва.

Відбулося зміщення акцентів на суб'єкти господарювання, для яких головне – одержання прибутку, котрий часто має ознаки злочинного походження. Накопичення великих розмірів таких капіталів зумовлює їх цільове використання – відтворення кримінального промислу. "Тіньові” капітали продукують зміну легальних форм суспільно-економічних відносин на "тіньові”.

Поняття "тіньова економіка” найбільш повно визначене західним вченим Е. Фейгом. Він вважає, що "тіньова” економіка включає всю економічну діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту [1].

Особливо гостро проблема "тінізації” економіки постає в країнах, де відбуваються революційні зміни соціально-економічних відносин.

За сучасних умов переходу економіки України до ринку спостерігається стрімке зростання рівня злочинності, зміна її структури. На тлі "первинних цінностей” ринкового суспільства (легалізація джерел доходів, свобода підприємництва, обмеженість державного контролю і впливу на діяльність суб'єктів підприємництва, майнове розшарування суспільства на багатих і бідних, збагачення за будь-яку ціну) зародилися такі негативні явища, як розчарування більшості населення у майбутньому, зневіра у спроможність влади захистити людей від тиску злочинності, деградація й розлад моральних норм поведінки, агресивність і т.ін.

Динаміка "тінізації” економіки свідчить, що на її рівень у період соціально-економічних перетворень впливає ціла низка чинників, а саме:

нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і нерівномірність податкового навантаження на суб'єкти господарювання, низький рівень податкової дисципліни;

надмірне регулювання підприємницької діяльності;

низький рівень заробітної плати в державному секторі економіки;

корупція в державних органах та органах місцевого самоврядування;

правова незахищеність суб'єктів господарювання від зловживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

недостатня "прозорість” процедури приватизації державного майна.

Поширення тіньової економічної діяльності призводить до таких негативних наслідків:

зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів;

скорочення обсягів інвестицій в економіку держави та відпливу капіталу за кордон;

дискримінації суб'єктів підприємницької діяльності, недобросовісної конкуренції або неправомірного її обмеження;

нераціонального розміщення трудових ресурсів;

нерегламентованості зайнятості та доходів населення, його різкого розшарування;

правового нігілізму та недовіри до органів державної влади;

криміналізації суспільства;

появи економічної бази для впливу на державних посадових осіб, засоби масової інформації, політичні події, народних депутатів.

Все зазначене сприяє відтворенню факторів, що породжують "тіньовий” бізнес. Найнебезпечнішою для держави є вірогідність того, що "тіньова” економіка з її високою прибутковістю може затягувати легальну економіку до руйнівної конкуренції, внаслідок чого відбувається зростання рівня економічної злочинності [2].

Крім господарюючих суб'єктів, що мають пряме відношення до економічних процесів, опосередкованими учасниками "тіньових” економічних відносин є представники державного апарату, корумповані чиновники. Ця категорія осіб, переважно, не завжди бере безпосередню участь в економічній діяльності підприємця, вона створює каталітичний (прискорений) вплив на економічні відносини, своєчасно знімає можливі негативні нашарування, уможливлює отримання надприбутку, частиною якого може користуватися.

Кримінальні відносини "тіньової” економіки містять усі види економічної злочинності.

Приватизація державної власності, розвиток підприємництва призвели до збільшення сфери кримінального капіталу, що постійно відтворюється на розширеній основі.

Як свідчить аналіз, процес приватизації супроводжується низкою характерних негативних проявів, зокрема:

заниженням вартості майна підприємств при проведенні його оцінки;

стримуванням адміністрацією підприємств акціонування з метою створення умов щодо придбання об'єктів в особисту власність через підставних осіб або розкрадання їх майна;

придбанням акцій через підставних осіб, включенням до числа акціонерів таких, які не є працівниками підприємств;

передачею держмайна у приватну власність на підставі рішень не уповноважених на це осіб;

змовою посадових осіб об'єкта приватизації з лідерами кримінальних структур шляхом передачі майна в оренду або у власність;

невиконанням інвестиційних зобов'язань і т. ін.

У ході проведення оперативно-розшукових заходів щодо протидії діяльності організованих злочинних угруповань у сфері приватизації правоохоронними органами виявлено ряд фактів, що свідчать про збільшення кількості протиправних дій під час приватизації державного та комунального майна.

Так, Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій обл. порушено кримінальну справу за фактом зловживання посадовим становищем керівниками підприємства "Авіакомпанія константа”, які при підготовці до приватизації занизили вартість основних фондів підприємства на 5,4 млн грн.

Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській обл. задокументовано факт незаконного відчуження майна заводу "Фітон” Калушського концерну – виробника хімічної продукції "Оріана” (державна частка власності складає близько 99 wacko за рахунок заборгованості за спожитий природний газ. Внаслідок неправомірних дій начальника міського управління юстиції державі не сплачено понад 3,8 млн грн обов'язкових платежів, а держпідприємство "Фітон”, вартістю майже 58 млн грн, за борги перейшло у власність СП "Галев ЛТД”, чим завдано істотної шкоди суспільним інтересам.

Упродовж 2000 – 2002 років за умов прискореного реформування агропромислового комплексу (АПК), визначеного положеннями Указу Президента України, стрімко зросла кількість злочинів та протиправних проявів при приватизації основних фондів та майна, перерозподілі прав власності переробних підприємств, ремонтно-технічних, транспортних та будівельних організацій АПК. Практично у всіх регіонах країни виявлено і задокументовано численні порушення з боку посадових осіб та керівників місцевих владних органів при приватизації.

Так, у лютому 2002 року прокуратурою Святошинського району м. Києва порушено кримінальну справу відносно злочинної групи у складі директора та головного бухгалтера ЗАТ "Аграрник”, які, зловживаючи посадовим становищем, протягом 1997 – 2001 рр. шляхом незаконного залучення та використання майнових сертифікатів придбали пакети акцій 87 підприємств на загальну суму 33 млн грн та у подальшому обернули їх на свою користь.

За час дії Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 р. лише органами МВС було викрито понад 16 тис. корисливих злочинів, з яких – 6,1 тис. розкрадань (38,2 %), вчинених посадовими та матеріально-відповідальними особами, 6,5 тис. посадових злочинів (40,6 %).

Зростає кількість корисливих злочинів, які скоюють керівники сільгосппідприємств. У 1991 році до кримінальної відповідальності було притягнуто лише 96 керівників сільгосппідприємств, у 1995 – 584, а у 2000 – вже 764. У процесі приватизації об'єктів АПК у 2000 р. було викрито злочинів майже у 2 рази більше, ніж у 1999 р.

У першому півріччі 2002 року в агропромисловому комплексі викрито більше 3,6 тис. корисливих злочинів. Серед них – привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (0,8 тис.). До кримінальної відповідальності притягнуто 1,63 тис. осіб, з яких 198 – керівники підприємств. Сума матеріальних збитків становить понад 33 млн грн.

На особливу увагу заслуговує переробна галузь АПК, де активно застосовуються механізми виготовлення необлікованої "тіньової” продукції, зокрема, спирту, лікеро-горілчаних виробів.

Динаміка легального виробництва горілки та лікеро-горілчаних виробів свідчить про падіння обсягів виробництва. Якщо у 1999 році їх виробництво складало 21 млн дал, то у 2000 р. – 19,3 млн дал, а у 2001 р., за даними Держдепартаменту продовольства Міністерства аграрної політики України, виробництво горілки та лікеро-горілчаних виробів зменшилося на 19 % – до 15,3 млн дал.

У 2001 році втрати бюджету від зменшення виробництва горілки та лікеро-горілчаних виробів склали понад 600 млн грн. У поточному році згідно з прогнозами фахівців виробництво горілки зменшиться ще на 10 % від рівня минулого року.

Виходячи з оцінок експертів, потреби українського ринку у горілчаних напоях оцінюються у 30 – 35 млн дал на рік, з яких 50 % – становить "тіньовий” ринок.

Згідно з бюджетом на 2002 рік планується зібрати 2,542 млрд грн акцизних зборів з товарів, вироблених в Україні, та 676 млн грн – за імпортовані товари.

Таким чином, у 2002 році за рахунок падіння легального виробництва лікеро-горілчаних виробів і завдяки збільшенню виробництва у "тіньовому” секторі зменшиться сума акцизних зборів і держава недоотримує близько 3 млрд грн.

Одним із головних джерел "живлення тіньової” економіки є криміналізація суб'єктів господарської діяльності паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), насамперед тих, що займаються постачанням і реалізацією газу, нафти та нафтопродуктів, вугілля й електроенергії.

Органами внутрішніх справ України за період 2000 – 2001 рр. було виявлено у галузях ПЕК понад 11,6 тис. злочинів. Більшість злочинів – 5,05 тис. – вчинено на підприємствах і в організаціях електроенергетики; 3,35 тис. – у паливній; 2,2 тис. – у вугільній; понад 1 тис. – у нафтопереробній та газовій промисловості.

У травні 2002 року в Хмельницькій області порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ДП НАЕК "Енергоатом” ВП Хмельницької АЕС, які, зловживаючи службовим становищем, протягом 1996 – 1998 рр. безпідставно відпустили для МП "Дорзвіл” та ТОВ "Асгард” товарно-матеріальні цінності на суму 4 млн 162 тис. грн, чим завдали значних збитків Хмельницькій АЕС.

Керівники і матеріально-відповідальні особи суб'єктів господарювання застосовують різні механізми протиправної фінансово-господарської діяльності з метою особистого збагачення, отримання неконтрольованих державою доходів, вивезення за межі країни матеріальних цінностей.

На первинному етапі становлення ринкової економіки змінюються внутрішні та зовнішні форми й принципи формування зовнішньої торгівлі. Лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків сприяла появі різних суб'єктів господарювання з правом виходу на зовнішній ринок [3].

Контрабанда є домінуючою складовою "тіньової” економіки, саме вона дозволяє уникати сплати митних платежів, одержувати від злочинної діяльності максимальний прибуток, переказувати грошові кошти на рахунки в іноземні банки та у такий спосіб накопичувати капітал.

Контрабанда нерозривно пов'язана з корупцією в органах влади, управління, правоохоронних органах, банківських структурах тощо та суттєво впливає на стан "тіньової” економіки в країні. Вона завдає збитків економіці держави, встановленому правопорядку в галузі міжнародної торгівлі, порушує державний суверенітет.

Протягом 1999 – 2001 років у 1,6 рази зросла кількість затриманих товарів, що незаконно переміщувалися через кордон, а вартість затриманих товарів – у 2,1 рази. Зросли обсяги затриманих прикордонниками товарів, зокрема, горілчаних виробів – у 3 рази, цукру – у 2,4 рази, тютюнових виробів – у 1,9 рази, пально-мастильних матеріалів – у 1,4 рази.

Контрабандисти активізували свою діяльність практично на всіх ділянках кордону. Таке становище є наслідком, перш за все, "прозорості” 4 579 км кордону, що становить 55,7 % від усієї довжини державного кордону України, а також приблизно 1 500 доріг, що зв'язують нашу країну із суміжними державами на півночі, сході та південному заході, з яких лише 98 – забезпечено всім необхідним обладнанням у митному відношенні. А звідси – намагання криміналітету використати цю ситуацію у своїх злочинних цілях.

Найбільш вразливими ділянками контрабандної діяльності щодо переміщення товарів є такі: українсько-російська – 37,9 % всієї затриманої контрабанди; українсько-молдовська – 18,6 %; морська – 9,3 %; українсько-білоруська – 8,7 %; українсько-польська – 6,8 %; українсько-румунська ділянки державного кордону – 6,5 %.

Починаючи з 1994 року, контрабандні операції з підакцизними товарами посіли перше місце серед інших видів контрабанди. Злочини вчиняються шляхом ввезення підакцизних товарів на митну територію України під виглядом транзиту з подальшим незаконним відчуженням без сплати митних та інших зборів з використанням митних документів.

Тільки за 2000 – 2001 роки митниками України виявлено 2,5 тис. випадків незаконного переміщення через митний кордон України спирту на суму понад 11 млн грн та 1,25 тис. випадків переміщення горілчаних виробів на суму більше 500 тис. грн.

У структурі предметів "тіньової” економіки необхідно виділити автотранспорті засоби, контрабандне переміщення яких має стійку тенденцію до зростання.

Динаміка затримання автомобілів характеризується такими даними: у 1998 р. затримано 1,4 тис. автомобілів, у 1999 – близько 2 тис., у 2000 – 2,6 тис., а у 2001 – вже понад 3 тис.

Так, львівськими правоохоронцями у ході оперативно-профілактичних заходів викрито міжнародну злочинну групу, що спеціалізувалася на викраденні престижних іномарок і їх збуті (після перебивання номерів вузлів, агрегатів) клієнтам з республік Закавказзя та Середньої Азії.

Під час операції у 3-х гаражах, які були з'єднані практично в один цех, вилучено обладнання для розбирання автомобілів і набивання номерів та автомобілі "Форд” і "Пежо”, викрадені, за даними Інтерполу, в Польщі, і "Ауді”, викрадена в Німеччині. Причому, дати випуску цих автомобілів – 1999 – 2000 роки. Окрім зазначених марок, було вилучено два "Мерседеси”, "Рено” і "Ауді-100”, водяний скутер "Ямаха”, численні деталі від вже розібраних іномарок "Мазда”, "Тойота”, "Мерседес”, "Ауді” та ін.

Проблема боротьби з контрабандою автотранспорту як потужною складовою "тіньової” економіки є загальнодержавною. Тільки при контрабанді автомобілів з використанням фактично фіктивних судових рішень по цивільних справах бюджет щорічно не отримує 1 млн дол. США.

Постійним підживлювачем функціонування "тіньової” економіки є "відмивання брудних” коштів з використанням кредитно-фінансової системи, практично безперешкодного переводу безготівкових коштів у готівку і, навпаки, з використанням банківських рахунків фіктивних фірм.

Основні фактори, що сприяли виникненню та поширенню в Україні такого явища, як "відмивання” коштів, отриманих злочинним шляхом, коріняться в економіці: неузгодженості фінансової, податкової, інвестиційної, банківської, промислової, господарчої та митно-тарифної політики, "тінізації” найважливіших її ланок. Саме вони, поряд з багатьма іншими чинниками (неврегульованість законодавства, недостатнє застосування існуючих правових норм, негативна практика організації влади та управління, кадрові фактори), зрушили з місця процеси, які стали матеріальною основою для "відмивання”.

Бажання власників "брудних” грошей приховати їх походження, необхідність змінити їх функції та прагнення зберегти контроль над ними визначає неминуче залучення злочинцями кредитних установ та банків.

Особливу небезпеку для кредитно-фінансової системи країни становлять фірми-посередники і так звані "конвертаційні центри”, діяльність яких нерозривно пов'язана з банківськими установами, та фіктивні підприємства, що активно використовуються при проведенні банківських операцій з переведення безготівкових коштів у готівку, здійснюють "платежі” відповідно до фіктивних зовнішньоекономічних контрактів з фіктивними іноземними фірмами через офшорні зони та закордонні банки. Крім того, використання "конвертаційних центрів” для "відмивання” грошей є також одним зі способів ухилення від сплати податків.

Прокуратурою Харківської області порушено кримінальну справу відносно злочинної групи з ознаками організованої у складі 3-х громадян України, які протягом 2000 – 2001 рр. з метою реалізації й переведення в готівку грошових коштів, отриманих від незаконної діяльності, створили фіктивні комерційні структури: "Нуклон”, "Долок” (м. Харків), "Торг Інвест”, "Олмар”, "Валтек” (м. Київ), "Промресурс” (м. Донецьк), через які перераховували на розрахункові рахунки фірм "Харлоу” і "Доуент” (зареєстровані у США) у Балтійському міжнародному банку (м. Рига) грошові кошти. У такий спосіб щомісяця здійснювалася конвертація понад 2 млн грн.

Прояви "тіньової” економічної діяльності спостерігаються майже на всіх етапах організації і здійснення господарювання, мають свої специфічні особливості, що обумовлює зважений диференційований підхід до вирішення проблем "детінізації”, актуалізує необхідність удосконалення комплексу господарсько-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових способів, спрямованих на запобігання "тінізації” економіки.

Висвітлюючи криміногенно-відтворювальні, антисоціальні джерела "тіньової” економіки, варто наголосити, що згубні наслідки поширення цього феномену вимагають подальшого підвищення рівня організаційних та практичних заходів усіх державних органів щодо запобігання та протидії організованій злочинності й корупції.

Для запобігання "тінізації” економіки при безпосередньому здійсненні господарської діяльності необхідно:

удосконалити механізм кредитування та систему відкриття розрахункових рахунків;

розробити методику контролю і виявлення недержавних фінансових фондів і компаній, створених на комерційній основі і діючих з метою залучення коштів у "тіньовий” обіг.

Крім того, у сфері приватизації необхідно удосконалити діючі методики оцінок приватизованого майна; сформувати комп'ютерні бази даних, що характеризують стан приватизаційного процесу, а також рух приватизованого майна.

Головним завданням удосконалення податкового законодавства є його кодифікація та уніфікація з метою посилення гарантій фізичним та юридичним особам при оподаткуванні. Досвід більш ніж 100 країн світу свідчить, що оптимальним є рівень оподаткування, який складає від 19,2 % до 42,8 % валового внутрішнього продукту.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що "тіньова” економіка в Україні є результатом порушення паритетності розвитку окремих сфер, розбалансованості інтересів суб'єктів економічних відносин, відсутності мотивації ринкової поведінки, що виникли внаслідок неадекватності методів здійснення реформ і боротьби з цим явищем.

З метою розв'язання проблеми "детінізації” економіки України слід здійснити ряд заходів. Зокрема, на наш погляд, необхідно прискорити прийняття:

Податкового кодексу України, проект якого передбачає зниження податкового тиску;

Закону України "Про запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом”, який унеможливить використання коштів, отриманих внаслідок здійснення "тіньової” економічної діяльності;

Закону України "Про боротьбу з корупцією” (у новій редакції), в якому передбачається розширення переліку суб'єктів корупційних діянь та встановлюється більш жорстка відповідальність за корупційні дії осіб, уповноважених на виконання державних функцій.

На нашу думку, необхідно розробити та прийняти ряд законів України, зокрема:

"Про "детінізацію” економіки”, передбачивши в ньому, зокрема, систему заходів щодо посилення ролі держави в економічних процесах;

"Про кредит”, в якому чітко визначити механізм кредитування та систему відкриття рахунків з метою подальшого запобігання витоку грошових коштів до "тіньового” сектору економіки України та за кордон.

Список використаних джерел

1. Николаева М., Шевяков А. "Теневая” экономика. Методы анализа и оценки (обзор работ западных экономистов). – М., 1987. – С. 53.

2. Попович В.М. "Тіньова” економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела, 1998. – 448 с.

3. Базилюк А.В., Коваленко С.О. "Тіньова” економіка в Україні. К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1998. – 206 с.

Реферат на тему: “Тіньова” економіка та її вплив на криміногенну ситуацію в Україні: оцінка, тенденції, проблеми (реферат)

Схожі реферати:
Категорія: Право | Додав: gdomz | Теги: Україні:, вплив, “Тіньова”, криміногенну, ситуацію, На, та, оцінка, економіка, її
Переглядів: 515 | Загрузок: 155 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.