Запобігання паводкам і сельовим потокам в Українських Карпатах (реферат), реферат
Неділя, 04.12.2016, 09:11
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4418
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Геологія

Запобігання паводкам і сельовим потокам в Українських Карпатах (реферат)
22.09.2013, 18:03




Скачати реферат

Запобігання паводкам і сельовим потокам в Українських Карпатах (реферат)


Комплексне вивчення природних умов і факторів, що впливають на формування паводків на гірських річках Українських Карпат, показує, що багато елементів природного комплексу в різних басейнах різняться між собою, а тому формування паводків у них проходить по-різному. Однак для всіх басейнів характерне одне загальне положення — катастрофічні паводки і сельові потоки за останнє століття спостерігаються частіше і набувають більшої руйнівної сили у зв'язку з неправильною господарською діяльністю людей в гірських районах Карпат.

Враховуючи ці обставини, для зниження руйнівної сили паводків і сельових потоків необхідно в першу чергу усунути порушення окремих елементів природного комплексу, викликані діяльністю людей.

На формування катастрофічних паводків і розвиток сельових потоків в останні десятиліття дуже впливає оголення суцільними рубками і вітровалами великих площ крутих схилів і знищення водоохоронно-захисної лісової смуги вздовж річок.

На оголених гірських схилах є багато ділянок, вкритих осипами та уламковими матеріалами, у верхів'ях річок Ломниці і її приток, Бистриці Надвірнянської і її приток, Пруту, Чорного і Білого Черемошів, на притоках р. Тиси — Тересві, Брустуранці, Руській Мокрій, Шопурці та ін. Ці ділянки являють найбільшу загрозу, оскільки вони сприяють формуванню не лише катастрофічних паводків. але й сельових потоків.

Для усунення вказаних причин рекомендується:

1. Провести в найкоротший строк залісення всіх узлісь і галявин всередині лісових масивів, на ділянках суцільних рубок і вітровалів минулих років. В першу чергу посадити ліс на осипних схилах, в місцях обвалів і зсувів.

2. Заборонити рубку лісу на крутих (>20°) осипних схилах гірських хребтів Горган і Чорногір, де часто спостерігаються вітровали, а геолого-геоморфологічні умови сприяють утворенню осипів, обвалів і зсувів.

3. Заборонити рубку лісу вздовж головних рік (Тиси, Дністра і Пруту) на смузі шириною 100 м, вздовж приток першого порядку — на смузі шириною 50—75 м і вздовж приток другого і третього порядків — на смузі шириною 50 м, а на ділянках, де прируслова (водоохоронна) смуга знищена суцільними рубками або вітровалами, створити із швидкоростучих порід лісові водоохоронно-захисні смуги шириною, вказаною вище.

4. Враховуючи, що лісова рослинність у приполонинній зоні відіграє виключно важливу роль як регулятор поверхневого стоку, що надходить з полонин, і для захисту грунтового покриву від ерозії заборонити рубку лісу в приполонинній високогірній зоні, а в місцях, де рубка проводилась, насадити нові лісові культури.

5. Заборонити застосування наземних способів трелювання лісу і широко впроваджувати в Карпатах повітряне трелювання, оскільки нинішній метод трелювання за допомогою тракторів і коней сприяє розвитку ерозії грунту і утворенню сельових потоків.

6. На формування катастрофічних паводків і сельових потоків в Українських Карпатах впливає неправильна експлуатація гірських рік і відсутність державного нагляду за станом рік та будівництвом мостів і гідротехнічних споруд.

Для зниження паводкових витрат і їх руйнівної сили необхідно в найближчі роки:

а) очистити русла рік і прируслові ділянки річкових долин, що затоплюються паводками, від залишків деревини, яка може зноситись водою і створювати затори;

б) розчистити русла рік в місцях завалів зсувами, конусами виносу, обвалами та іншими предметами, які створюють тимчасові водоймища;

в) замінити всі існуючі мости, отвори яких не забезпечують пропускання паводкових витрат і створюють затори, новими, розрахованими на максимальні витрати без порушення режиму рік.

7. У верхів'ях багатьох рік Карпат, в лісовій зоні, є багато перепадів висотою 0,5—1,0 м, збудованих з метою покращення умов розведення форелі і затримання твердих кам'яно-гравійних наносів, що надходять з верхів'їв річок. Враховуючи недосконалість конструкції дерев'яних перепадів і короткий період їх служби, необхідно заборонити будівництво дерев'яних перепадів і рекомендувати будувати їх з місцевого каменю на цементному розчині.

8. Для зменшення замулення протипаводкових водосховищ (мулом і кам'яним матеріалом) необхідно передбачити будівництво вище водосховищ наносозатримуючих запруд (дамб) з місцевого каменю. Вказані запруди необхідно будувати також і на балках з осипними схилами вздовж шляхів. Спочатку висота запруд (дамб) може бути 1—2 м. Після замулювання першочергового об'єму дамби можуть нарощуватись.

Здійснення заходів, спрямованих на запобігання паводкам, сельовим потокам і ерозії, планується схемою одночасно з будівництвом рибних ставків у рівнинній передгірній зоні і проведенням меліорації земель.

У зв'язку з тим, що паводки, сельові потоки й інші стихійні явища вже зараз щорічно завдають великих збитків сільському та лісовому господарству, а також іншим галузям народного господарства, що розвинулись в гірських і передгірних районах Карпат, і не дозволяють більш ефективно використовувати природні ресурси, в першу чергу необхідно здійснити всі заходи, що не вимагають великих капіталовкладень, і побудувати протипаводкові водосховища на ріках Білому і Чорному Черемошах, Білій і Чорній Тисах (вище м. Рахова), Ломниці та ін.

В другу чергу доцільно здійснити будівництво комплексних водосховищ, що будуть використовуватись для зменшення паводків, виробництва гідроелектроенергії, розведення риби і т. ін.

Будівництво рибогосподарських ставків у рівнинній передгірній зоні і меліоративні роботи доцільно проводити в міру надходження капіталовкладень на ці заходи, проте необхідно пам'ятати, що капіталовкладення на меліорацію й будівництво рибних ставків у гірських і передгірних районах дадуть повну віддачу лише після припинення або значного зменшення збитків від паводків та інших стихійних явищ.

10. У зв'язку з запланованим в Українських Карпатах будівництвом протипаводкових і комплексних водосховищ вивчення твердого стоку, умов його формування і заходів боротьби з замулюванням водосховищ набуває першочергового значення. До цього часу вказані питання в Карпатах вивчені дуже погано, а тому необхідно продовжити дослідження з метою вивчення твердого стоку гірських рік Карпат і запровадження заходів для попередження замулювання і заносів сельовими потоками водосховищ.

11. Заплановане будівництво водосховищ і комплексне використання водних, а також природних ресурсів Карпат значно змінюють умови формування стоку і запаси водних ресурсів, доступних для використання в народному господарстві. Для складання прогнозу зміни умов формування і запасів водних ресурсів гірських районів Карпат і всього басейну Дністра необхідно продовжувати гідрометеорологічні дослідження водного балансу і умов перетворення його під впливом цілого комплексу заходів, що проводяться в Карпатах.

Реферат на тему: Запобігання паводкам і сельовим потокам в Українських Карпатах (реферат)

Схожі реферати:
Категорія: Геологія | Додав: gdomz | Теги: Карпатах, паводкам, (реферат), потокам, Геологія, Запобігання, сельовим, українських
Переглядів: 256 | Загрузок: 127 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.