Фізико-механічні властивості грунтів Карпат (реферат), реферат
П`ятниця, 09.12.2016, 02:57
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4421
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Геологія

Фізико-механічні властивості грунтів Карпат (реферат)
22.09.2013, 17:38




Скачати реферат

Фізико-механічні властивості грунтів Карпат (реферат)


Наведемо характеристику головних фізико-механічних властивостей глинистих порід заплавних фацій нижніх терас за даними 10—45 визначень для кожного показника. Питома вага у = 2,62—2,78 г/см3 (середня 2,70—2,71); об'ємна вага природно вологих грунтів Д=1,85—2,10 г/см3 (середня 1,90—1,96), об'ємна вага скелету 5=1,43—1,80 г/см3 (середня 1,62). Пористість г= =35—50, частіше 38—40%. Показники пластичних якостей: границя текучості Г = 33—60, частіше 33—35%; нижня і границя пластичності П = 18—29, частіше 21—23%; число пластичності С=5—29, частіше 10—14%. Показники зсуву цих грунтів у водонасиченому стані такі: кут внутрішнього тертя <р=14—20°, зчеплення G = 0,2—0,7 кг/см2.

Значно меншу роль в утворенні твердої гідрофільної складової відіграють алювіальні відклади середньої та верхньої груп терас. У складі алювію середньої групи терас, досить поширених у передгір'ях, переважають галечники; серед них піски зустрічаються у вигляді лінз. Для алювію верхньої групи терас характерні галечники з гравелисто-піщаним заповнювачем. Коефіцієнт фільтрації для суглинків заплавних фацій звичайно не перевищує 0,5 м/добу.

Суглинки відносяться до грунтів з середнім стисненням: коефіцієнт ущільнення К= 0,00—0,50 кг/см2.

Лесові породи на досліджуваній території в основному поширені в Передкарпатті. Тут вони складають верхні частини четвертинних покривів других та більш давніх надзаплавних терас Дністра та його приток. Лесові породи в передгір'ях Передкарпаття залягають вище відміток 500 м н. р. м.

Дуже слабо облесовані пролювіальні та алювіальні різновидності лесовидних порід мають порівняно обмежене поширення в передгір'ях Вигорлат-Гутинського хребта. Лесів в розглядуваній частині Карпат нема, а лесоподібні породи займають підлегле положення. Це найвищі частини лесових покривів другої і третьої надзаплавних терас, а в крайній північно-західній частині Передкарпаття — водно-льодовикові, озерні та елюво- делювіальні лісоподібні породи. Потужність порід лесового покриву досягає 10—15 м.

Серед лесовидних порід терас поширені середні, рідше важкі або легкі суглинки. Внизу терасових лесових покривів іноді зустрічаються лесовидні супіски або піски. Мінералогічний склад лесовидних порід визначається значною перевагою кварцу та кременистих мінералів (80—95%), вмістом польових шпатів (кислі плагіоклази, мікроклін 2,5%), мусковіту, кальциту, зернин глауконіту і глинистої речовини, насиченої гідроокислами заліза.

Склад мінералів важкої фракції в порівнянні з підстелюючим нелесовим алювієм багатший, хоч процеси повторних змін в них різкіше виявлені. В них постійно наявні мінерали: циркон, ільменіт, магнетит, лейкоксен, турмалін, гранат, рутил, дистен, базальтична рогова обманка та ін. У складі других і третіх терас в тонкодисперсній частині породи переважає гідрослюдисто-монтморилонітова асоціація, а більш давніх — монтморилонітова (гідрослюдисто-галузитова).

В елювіальних лесовидних породах відмічена подібність мінералогічного складу до корінних материнських порід. Карбонатність зростає від верхніх частин басейнів річок до нижніх та від молодих терас до більш давніх. Середній вміст карбонатних солей в лесовидних породах Передкарпаття становить 8—15%.

Для одного й того ж терасового рівня відзначено зменшення вмісту піщаних і збільшення глинистих фракцій зверху вниз за течією, а для різних за віком лесовидних терас — від молодих до більш давніх. Лесовидні породи найбільш давніх терас зберегли в нижніх горизонтах лише незначні лесові ознаки. Не виключено, що лесові породи залягали також на більш високих відмітках, але в післяльодовиковий час вони зазнали розлесування та деградації під впливом вологих кліматичних умов і неодноразового перевідкладання.

Середній коефіцієнт відносної просадки при навантаженні Р=3 кг/см2, за даними 50 визначень, становить лише 0,010, тобто серед лесовидних порід Передкарпаття переважно поширені непросадочні окремості. Загальна просадка лесової товщі Дпрс =5—7 см.

Дещо більших розмірів просадки слід чекати для лесоподібних порід, серед яких переважають більш розсипчасті та легкі відмінності.

Середні показники опору зсуву (за даними 10 експериментів): кут внутрішнього тертя ср=21—25, зчеплення 0=0,25—0,35 кг/см2.

Лесові породи Передкарпаття мають відносно слабку водопроникність (Сф =0,1—0,4 м/добу), проте розмиваються вони краще, ніж інші покривні четвертинні та корінні породи. Це приводить до швидкого збільшення в лесових породах кількості передгірних рівчаків. Матеріал лесових порід, що надходить у водотоки, є активною гідрофільною складовою, яка сприяє швидкому збільшенню щільності. Лесовидні породи Покутсько- Буковинських передгір'їв і Закарпаття представлені більш важкими та більш щільними окремостями.

Реферат на тему: Фізико-механічні властивості грунтів Карпат (реферат)

Схожі реферати:
Категорія: Геологія | Додав: gdomz | Теги: (реферат), карпат, властивості, грунтів, Фізико-механічні, Геологія
Переглядів: 426 | Загрузок: 148 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.