Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору (реферат), реферат
П`ятниця, 09.12.2016, 02:54
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4421
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Геологія

Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору (реферат)
12.11.2012, 20:12




Скачати реферат

Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору (реферат)


В 1925 р. в роботі "Автотрофність людства” В.І.Вернадський писав: "За останні віка людське суспільство все більше виділяється по своєму впливу на середовище, оточуючу живу речовину. Це суспільство стає в біосфері, то біш у верхній оболонці нашої планети, єдиним у своєму роді агентом, могутність якого росте з ходом часу... Воно стає все більше незалежним від других форм життя і еволюціонує до нового життєвого прояву.”

Промислова революція XYIII-XIX ст. супроводжувалась прискоренням впливу на географічне середовище здебільше на локальних рівнях. Друга половина ХІХ ст. та початок ХХ ст. і, особливо, сьогодення ознаменовані переходом від локальних форм взаємодії з природою до глобального, всепланетарного процесу. В цілому процес впливу людини на географічне середовище досяг стадії при якій сам вплив розглядається як антропогенний фактор і по силі прояву в системі фізико-географічних процесів діє як геологічна сила.

Антропогенні процеси виникають під впливом діяльності людини, пов'язані з появою змін в рельєфі, в гірських породах, ґрунтах і, в цілому, в ландшафтах, і не можуть виникати без втручання людини. Класичним прикладом сучасного природокористування є процеси горно-промислового та інженерно-будівного комплексу, де мають прояв обвали, зсуви, водна ерозія, суфозія, просадка ґрунтів, підтоплення тощо. Площинний змив ґрунту, прискорена ерозія, заболочення та засолення ґрунтів, суфозіонно-просадкові явища є найбільш фоновим проявом сільськогосподарського природокористування. В більшості всі антропогенні процеси протікають за природним законом екзогенезу, при цьому сама діяльність людини виступає як рушійна сила – фактор.

Інтенсифікація людської діяльності, як закономірний показник природокористування приводить до прискорення взаємодії природних і антропогенних процесів, при цьому, інколи, виникають труднощі відокремити один від іншого. Важливим моментом антропогенних процесів при їх вивченні є врахування закономірності – антропогенні процеси виникають під діяльністю людини, протікають за природним законом, в разі припинення дії антропогенного фактору можуть повертатися до початкового стану. Врахування зазначеної закономірності дає підставу уникати кризових ситуацій в географічному середовищі.

Таким чином, проблема взаємодії фізико-географічних процесів в системі сучасного природокористування є надзвичайно актуальною з наукової і освітянської точки зору. Вивчення окремих складових вказаної проблеми дає змогу формуванню правильного світогляду, запобіганню кризових ситуацій та стабілізації і покращанню екологічного стану середовища.

Спираючись на теоретичну базу визначеної проблеми можемо зазначити, що на території України досить активно, у відношенні еколого-геологічних проблем, розвивалася та розвивається її південно-східна частина, що представлена великими комплексами добувної та переробної промисловості Запорізької, Дніпропетровської та Донецької областей. Результат еколого-геологічного навантаження таких галузей промисловості, як стік, дренаж, розробка родовищ, різноманітні види забруднення - хімічне, теплове тощо, сільського господарства, промислового і житлового будівництва перевищує аналогічні показники в Україні в 6 –10 разів. Подальший екологічно незбалансований розвиток складових господарського комплексу промислово розвинутих регіонів вже у найближчому майбутньому може призвести до незворотних змін умов середовища проживання людини.

Геологічне середовище, як усяка структура, що базується на об'єктивних закономірностях, має специфічну ієрархію внутрішніх зв'язків що склалися в ході природничо-історичного розвитку. За рахунок техногенних взаємодій відбуваються докорінні, найчастіше незворотні перетворення інфраструктури, які впливають далеко не завжди сприятливо на еколого-геологічний стан. При цьому можливість виходу геологічного середовища з стану рівноваги досить велика і порушення можуть мати не тільки локальний і спеціальний, але й регіональний характер, стати національною проблемою.

Однією з головних проблем, що виникають перед людством у рамках заходів для запобігання екологічної кризи, є координація зусиль різних відомств з вивчення, оцінки, раціонального використання, контролю й охорони геологічного середовища передусім на регіональному рівні. Вирішення проблем раціонального природокористування з застосуванням традиційних підходів (стабілізація зон геологічного середовища, що втратили стабільність) є малоефективним у зв'язку з тим, що являє собою реакцію людини на викликане нею порушення рівноваги. Інтенсивний динамічний характер взаємодій у складній системі людина - геологічне середовище при неконтрольованому техногенному навантаженні призведе до різкого загострення екологічної ситуації.

Головною умовою раціонального природокористування є детальна всебічна розробка питань, пов'язаних із виявленням екстремальних значень параметрів стійкості геологічного середовища і дотримання її рівноваги при інтенсифікації інженерно-господарської діяльності [1].

Із практичного погляду система моніторингу являє собою єдиний засіб мінералізації прорахунків як інженерних, так і управлінських. При аналізі досвіду освоєння території південно-східної України виділяються такі типи інженерних прорахунків:

- прорахунки при цільовому плануванні, коли зростання потреб населення випереджає рівень технологічних розробок;

- пов'язані зі слабкою оцінкою динаміки розвитку геологічного середовища;

- пов'язані з недостатністю інформації про структуру і властивості геологічного середовища;

- екологічні прорахунки, зумовлені хибами в плануванні й інженерних розрахунках [2].

Таким чином, реалізація програми моніторингу є не суто географічною, геологічною або технічною проблемою. Принципово новою ланкою програми є соціально-технологічний аспект керування геологічним середовищем - ліквідація небезпечних впливів на екосистеми і здоров'я людини.

Під моніторингом геологічного середовища розуміється динамічна система з гнучкою інфраструктурою, що дозволяє здійснювати безперервний контроль за станом об'єкта досліджень і геодинамічної активності, моделювання геосистем із різноманітним техногенним навантаженням, подачу прогнозних оцінок, розробку заходів для охорони і раціонального використання геологічного середовища. На підставі відзначеного приймаються рішення щодо характеру зовнішніх впливів, що перешкоджають виходові геологічного середовища з рівноваги й оцінки їхньої ефективності.

Реалізація зазначеної проблеми можлива при дотриманні таких принципів:

- принцип єдності мети - уніфікація понятійного базису, науково-методичних і практичних розробок у рамках єдиної цільової програми;

- принцип ієрархічності – розв'язання конкретних питань вивчення геологічного середовища (входить до ієрархії загальної системи моніторингу і відповідним чином координується);

- принцип комплексності - комплексна розробка науково-методичних програм і їхньої практичної реалізації;

- принцип альтернативності - єдина концепція моніторингу здійснюється з урахуванням декількох шляхів розвитку техногенного навантаження;

- принцип системності - геологічне середовище і система моніторингу розглядаються як системи двох різних рівнів і класів [2].

Практичне здійснення пропонованої концепції моніторингу геологічного середовища передбачає детальне комплексне вивчення складної бінарної системи людина - геологічне середовище. Активний вплив на геологічне середовище, спрямований на поліпшення еколого-геологічної обстановки, дозволяє розглядати цю систему як керівна система - об'єкт керування.

Керування геологічним середовищем може здійснюватися за умови, що є детальний опис об'єкта, який містить таку інформацію:

- чітку і логічно обгрунтовану сукупність цільових вимог;

- детальну комплексну характеристику об'єкта й основних концепцій його розвитку;

- обґрунтовані варіанти досягнення рівноваги геологічного середовища.

Техногенні впливи (керівна система) і геологічне середовище (об'єкт керування) - це відкриті системи, що динамічно саморегулюються і самоорганізуються.

Керівна система (моніторинг геологічного середовища) має таку інфраструктуру: вхід - процес - вихід - зворотний зв'язок [3]. Входом системи є техногенне навантаження, виходом - відповідне спрямування геологічного середовища або прогноз спрямування. Як підсистеми моніторингу геологічного середовища виділяють:

1. Контроль - комплекс заходів, що дозволяє оцінити стан геологічного середовища з метою її моделювання, прогнозування й керування;

2. Прогноз - науково обґрунтоване передбачення появи і розвитку негативних та позитивних геологічних процесів;

3. Керування - комплекс впливів, що оптимізують стан геологічного середовища, виключають несприятливий розвиток [4].

Для території південно-східної України характерна така загальна схема типізації природно-техногенних систем:

1. За складністю будови геологічного середовища:

- елементарні; взаємозв'язок між параметрами незначний або відсутній;

- прості, виявляються парні зв'язки між параметрами;

- складні, необхідно враховувати взаємозв'язки між трьома і більше перемінними;

- дуже складні;

2. За стійкістю до впливу зовнішніх чинників:

- стійкі, що не порушуються при будь-якій інтенсивності техногенного навантаження;

- квазістійкі, рівновага яких порушується незначно;

- нестійкі, для яких характерне значне порушення рівноваги;

- дуже нестійкі, рівновага яких порушується різко і має необоротний характер;

3. За інтенсивністю виходу зі стану рівноваги (гомеостаз):

- швидкореагуючі (оповзні, селі, ерозія тощо);

- повільнореагуючі (підтоплення, карст тощо);

4. За керованістю:

- не потребують керування;

- легкокеровані;

- складнокеровані;

- некеровані.

Моніторинг геосистем може бути диференційований на національний, регіональний, спеціальний і локальний, залежно від рівня розчленовування геологічного середовища [5].

Упорядкування єдиної програми моніторингу рекомендується як процес, спрямований на загальну тематизацію, доцільність, ситуаційний аналіз і аналіз ситуацій, проблематичність, розробку завдань, постановку завдань, планування, розвиток і експлуатацію моніторингу геологічного середовища [6]. Така програма буде базуватися на принципі, для котрого необхідно узгодження структури моніторингу зі структурою керованої геосистеми, її геологічного середовища в локальних, регіональних і національних межах.

Динаміка й сучасний стан геологічного середовища на території регіону дослідження залежать головним чином від характеру й інтенсивності інженерно-геологічної діяльності людини, освоювання гірничо-добувної, хімічної й переробної промисловості. Тут формування й динаміка геологічного середовища залежить від видів освоєння земель, інтенсивності, потужності й характеру розподілу техногенного навантаження у просторі й часі.

Бурхливий розвиток техногенезу сприяв різкій активізації небезпечних геологічних процесів, основна частина яких зумовлена комплексом неточних і помилкових інженерно-геологічних рішень.

Розглядаючи основні процедури вирішення еколого-геологічних проблем, що постають перед нами, визнаємо як основну мету гомеостаз геотехногенних систем і, насамкінець, здоров'я і комфортність існування людини.

Початкова стадія - це формування інформаційних потоків про стан досліджуваної території геологічного середовища. Друга стадія - це моделювання. Моделюється певний обсяг геологічного простору, з урахуванням складності середовища, її взаємозв'язків тощо. Третя процедура - це прогнозування, тобто на основі існуючої моделі науково передбачаються можливі варіанти зміни геологічного середовища, як у цілому, так і окремих її компонентів. Четвертий етап - керування.

Основні методичні аспекти еколого-геологічних досліджень в регіоні можна зводити до таких положень:

- визначення стану і ступеня техногенних змін геологічного середовища в межах різноманітних територіальних і функціональних рангів;

- визначення парагенезису основних процесів, що призводять до зміни стану геологічного середовища;

- виділення оптимального комплексу досліджень, необхідних для розробки методик прогнозу;

- верифікація прогнозів і створення стратегії, тактики й методів керування;

- коригування методик спостережень;

- узгодження різноманітних прогнозних явищ і створення ефективних управлінських рішень і дій.

Техногенні впливи на геологічне середовище за останні 20 - 30 років перетворилися з локального чинника в регіональний, роль якого з позицій екологічної геології неоднозначна. З одного боку, формування геотехногенних масивів як єдиних просторових структур стабілізують компоненти геологічного середовища, з іншого боку - нераціональне природокористування спричиняється до виникнення і розвитку несприятливих процесів.

У цілому по Україні нараховується понад 70 видів проявів різних геологічних процесів, більше половини яких несприятливі стосовно середовища проживання людини. З 439 міст понад 75% потребують інженерно-геологічного захисту: 250 підтоплені, 144 зазнають впливу гравітаційних явищ, 50 розташовані на грунтах, що просаджуються тощо; 70% з них приурочені до південно-східних розвинутих регіонів [7].

Тому важливо комплексно і швидко вивчити і вирішити вже існуючі проблеми і такі, що виникають. Необхідно при аналізі ситуацій використовувати весь структурний поверх природничих наук, додаючи дані медико-біологічного й екологічного плану, соціальні аспекти, картографічні побудови різного рівня.

Концепція моніторингу геологічного середовища функціонально повинна базуватися на і взаємозалежних геоінформаційних підсистемах: спостереження й інформаційні основи; моделювання; прогноз і керування.

Теоретичне обгрунтування моніторингу геологічного середовища на регіональному рівні зводиться до необхідності створення комплексної системи збору, накопичення, опрацювання й використання інформації, що розкриває специфіку окремих елементів і компонентів геологічного середовища, його спрямування, що виявляється через геологічні процеси, внутрішні і зовнішні взаємодії.



Література:

1. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования.- Одесса: Астропринт, 1996.- 392 с.

2. Адаменко О.М., Рудько Г.И. Основы экологической геологии.- К.: Манускрипт, 1995.- 211 с.

3. Трофимов В.Т., Епишин В.К. Литомониторинг – содержание, структура, роль инженерной геологии в его организации // Инженерная геология и геологическая среда.- М.: ВСЕГИНГЕО, 1989.- С. 71-77.

4. Рудько Г.И., Молодых И.И. Теоретические и методические основы мониторинга геологической среды Украины.- К.: Знание, 1990.- 32 с.

5. Інформаційний бюлетень про стан геологічного середовища за 1992 – 1993 роки. Вип. 13.- К.: Госкомгеологія, 1994.- 159 с.

6. Основы геоэкологии / Под ред. В.Г.Морачевского.- С-Пб.: Изд-во С-Пб. ун-та, 1994.- 351 с.

7. Оценка качества окружающей среды и экологическое картографирование.- М.: Ин-т геогр. РАН, 1995.- 213 с.

Реферат на тему: Еколого-геологічні проблеми промислово розвинутих територій як наслідок впливу антропогенного фактору (реферат)

Схожі реферати:
Категорія: Геологія | Додав: gdomz | Теги: розвинутих, як, наслідок, впливу, промислово, Проблеми, Еколого-геологічні, антропогенного, територій, фактору
Переглядів: 537 | Загрузок: 138 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.