Ціноутворення на ринку строкових контрактів (реферат), реферат
Субота, 03.12.2016, 07:37
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4418
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Цінні папери

Ціноутворення на ринку строкових контрактів (реферат)
15.11.2012, 13:43




Скачати реферат

Ціноутворення на ринку строкових контрактів (реферат)


Як було зазначено в розділі 9, строковий ринок дає змогу учас­никам економічних відносин страхувати цінові ризики та узгоджувати плани господарської діяльності на майбутнє. У його структурі можна виокремити первинний і вторинний, біржовий і позабіржовий сегменти.

Одним з головних учасників ринку є хеджер, тобто особа, яка страхує цінові ризики.

Строковий ринок і ринок цінних паперів виконують різні функ­ції в економіці, тому за своєю суттю строкові контракти не є цінними паперами в тому розумінні, як це трактується в межах ринку цінних паперів.

Ф'ючерсна ціна— це ціна, що фіксується за укладання ф'ючерсного контракту. Вона відображає очікування інвесторів щодо майбутньої ціни спот для відповідного активу. За укладання ф'ючерсного контракту ф'ючерсна ціна може бути вищою або нижчою ціни спот базисного активу. Ситуація, коли вона вища ціни спот, називається контанго (премія до ціни спот), а коли нижча— бекуордейшн (знижка відносно ціни спот). Графічно обидва випадки проілюстровано на рис.10.3.

Рис. 10.3. Контанго й бекуордейшн

Тут показано, що до моменту закінчення строку дії контракту ф'ючерсна ціна дорівнює ціні спот. Ця закономірність виникає як результат дії арбітражерів. Пояснимо це на прикладі. Припустимо, що до моменту закінчення контракту ф'ючерсна ціна була вищою ціни спот (ціна спот дорівнює 1000грн) і становила 1059грн. Тоді арбітражер продасть ф'ючерсний контракт за 1050грн, одночасно купить базисний актив на спотовому ринку за 1000грн і поставить його у виконання ф'ючерсного контракту. Його прибуток становитиме 50грн. За виникнення такої ситуації арбітражери почнуть активно продавати ф'ючерсні контракти, що знизить ф'ючерсну ціну.

Одночасно вони стануть купувати базисний актив на спотовому ринку, що викличе зростання спотової ціни. У результаті їхніх дій ф'ючерсна та спотова ціни будуть однаковими або майже однаковими. Деяка різниця може виникнути через комісійні витрати, що несуть арбітражери за укладання угод.

Припустимо, що ф'ючерсна ціна до моменту закінчення строку контракту становила 950грн. Тоді арбітражер купить контракт за 950грн та одночасно продасть базисний актив на спотовому ринку за 1000грн. Його прибуток становитиме 50грн. У такій ситуації арбітражери почнуть активно купувати контракти, що підвищить ф'ючерсну ціну, і продавати базисний актив на спотовому ринку, що знизить спотову ціну. Як підсумок, ф'ючерсна та спотова ціни стануть однаковими або майже однаковими.

Потрібно взяти до уваги той факт, що позиції учасників ф'ю­черсної торгівлі переоцінюються розрахунковою палатою щодня. У результаті арбітражер може втратити весь теоретично визначений прибуток за рахунок від'ємної варіаційної маржі, якщо динаміка ф'ючерсної ціни буде на його користь. Тому арбітраж на ф'ючерсному ринку не є чистим, а містить у собі частку ризику.

Різниця між ціною спот базисного активу та ф'ючерсною називається базисом. Залежно від того, вища ф'ючерсна ціна або нижча, спотовий базис може бути від'ємним і додатнім. До моменту закінчення строку контракту базис буде дорівнювати нулю, оскільки ф'ючерсна та спотова ціни збігатимуться. Для фінансових ф'ючерсних контрактів базис визначається як різниця між цими цінами. Такий порядок розрахунку прийнятий, щоб зробити базис додатньою величиною, тому що ф'ючерсна ціна зазвичай вища за спотову. Для товарних ф'ючерсних контрактів властива зворотна цінова картина.

Одним із центральних моментів визначення ф'ючерсної ціни є ціна доставки, тобто всі витрати, пов'язані з володінням базисним активом упродовж дії контракту, і втрачений прибуток. До її складу входять такі елементи:

а)витрати на зберігання і страхування активу;

б)процент, який отримав би інвестор на суму, витрачену на придбання базисного активу;

в)процент, який інвестор сплачує за позику.

Якщо це співвідношення не витримується, виникає можливість здіснення арбітражної операції. Конкретно, якщо

F > S + Iк + Z,

де F — ф'ючерсна ціна;

S — ціна спот базисного активу;

Iк — процент за кредитом;

Z — витрати на зберігання і страхування,

то арбітражер:

а)продасть контракт;

б)позичить кошти під процент Ik, купить на них базисний актив і буде зберігати його до моменту поставки;

в)по закінченні строку контракту поставить актив і отримає прибуток [F – (S + Ik + Z)]. У випадку цінних паперів величина Z дорівнює нулю.

Якщо

F < S + Iд – Iк ,

де Iд — процент за депозитом,

то арбітражер:

а)купить контракт;

б)позичить актив під процент Ik;

в)продасть актив і розмістить отриману суму під процент Iд;

г)по закінченні строку контракту отримає процент за депозитом, заплатить за актив за контрактом, поверне його з процентами кредитору. Його прибуток буде таким: S + Iд – Iк – F.

Можливість арбітражної операції виникає також, якщо різниця в цінах (ціновий спред) для двох контрактів на один і той самий базисний актив з поставкою в різні строки не дорівнює ціні доставки. Припустимо, що F1 — ціна контракту, що спливає через місяць; F2 — ціна контракту, що спливає через два місяці. Між ними має витримуватися таке співвідношення: F2 = F1 + Fд.

Якщо F2 > F1 + Fд, то арбітражер:

а) продасть цей контракт;

б) купить найближчий контракт;

в) позичить кошти до моменту закінчення другого контракту, щоб купити базисний актив за першим контрактом (до закінчення строку першого контракту розмістить ці кошти на депозиті);

г)сплатить суму F1 після закінчення першого контракту й отримає базисний актив;

ґ)збереже базисний актив до закінчення строку другого контракту;

д)поставить актив за другим контрактом і віддасть кредит.

Якщо F2 < F1+ Fд, то арбітражер:

а) купує цей контракт;

б) продає найближчий контракт;

в) позичає базисний актив;

г)після закінчення строку першого контракту поставить базис­ний актив та отримає суму F1;

ґ)розмістить дані кошти на депозиті до закінчення другого контракту;

д)після закінчення другого контракту купить базисний актив за F2 та поверне його кредитору з процентами.

Найпростішими ф'ючерсними стратегіями є купівля або продаж ф'ючерсного контракту. Інвестор може одночасно відкрити коротку й довгу позиції за ним. Ця стратегія називається спредом, або стреддлом. Інвестор діє так, коли вважає, що різниця між цінами різних ф'ючерсних контрактів не відповідає ціні доставки. Формування спреду є менш ризикованою стратегією, ніж відкриття тільки довгої або короткої позиції. За допомогою спреду інвестор виключає ризик втрат, пов'язаних із загальним рівнем коливання цін, і сподівається отримати прибуток за рахунок цінових відхилень, викликаних різними причинами.

Розрізняють часовий, міжтоварний та міжринковий спреди. Часовий полягає в одночасних купівлі та продажі ф'ючерсних контрактів на один і той самий актив з різними датами закінчення. Мета стратегії— отримати прибуток від змін у співвідношенні цін контрактів.

Розрізняють спред бика й спред ведмедя. Спред бика передбачає довгу позицію за дальнім і коротку— за ближнім контрактом. Спред ведмедя включає коротку позицію за дальнім і довгу— за ближнім контрактом. Коли інвестор формує першу стратегію, то говорять, що він купує спред, коли другу— продає. Інвестор придбає спред, якщо розраховує, що його величина має зрости, а продасть, якщо очікує його зменшення. Наприклад, контракт на найближчий ф'ючерс на ОВДП спливає 17 червня, ще один на ті самі цінні папери— 15 липня. Ф'ючерсна ціна першого дорівнює 85%, другого— 85,02%. Інвестор вважає, що спред між цінами повинен становити не менше 0,05%, тому він купує дальній контракт і продає ближній. У наступний момент ціна першого контракту впала до 84,99%, а другого— зросла до 85,07%. Номінал контракту дорівнює 100тис.грн. Відповідно, за першим контрактом інвестор виграв 0,01% від 100тис.грн або програв 10грн. За другим виграш становить 50грн. Припустимо, що початкова маржа за кожним контрактом дорівнює 2тис.грн. Отже, вкладник отримав таку дохідність у розрахунку на день: 60: 4000 = 0,015, або 1,5 %.

Наступна стратегія об'єднує одночасно три контракти та називається спред метелик. Вона містить спреди бика та ведмедя, у яких спільний середній ф'ючерсний контракт. Інвестор використовує цю стратегію, коли між середнім і крайнім контрактами не додержується потрібна величина спреду, однак незрозуміло, у який бік зміняться ф'ючерсні ціни.

Одним з важливих питань функціонування ринку опціонів є визначення розміру премії або ціни опціонів. Розглянемо базові моменти даної проблематики на основі опціонів на акції.

Дамо відповідь на питання, скільки буде коштувати опціон кол безпосередньо перед закінченням строку його дії. У цей момент його вартість може мати тільки два значення. Якщо Р£Х (де Р— ціна спот акції в момент закінчення опціону; Х— ціна виконання), то премія дорівнює нулю, оскільки купівля такого опціону не принесе інвестору ніякого виграшу. Якщо Р>Х, то премія становить Р–Х, тобто дорівнює його внутрішній вартості. За порушення даної умови виникає можливість здійснити арбітражну операцію. Пояснимо це на прикладах.

Безпосередньо перед закінченням строку дії контрактів ціна опціону пут може мати тільки два значення. Якщо Р³Х, премія дорівнює нулю. Якщо Р<Х, вона становить Х–Р. За порушення останньої умови можна здійснити арбітражну операцію.

Верхня межа премії опціону кол у будь-який момент дії контракту не повинна бути більшою ціни спот акції, тобто с£S, де с— премія опціону кол, S— ціна спот акції. За порушення цієї умови інвестор може здійснити арбітражну операцію: він купить акцію та випише на неї опціон.

Ціна американського опціону пут у будь-який момент дії контракту не повинна бути більшою за ціну виконання, тобто ра £Х, де ра— ціна американського опціону пут. В іншому разі інвестор може отримати прибуток без ризику, продавши опціон.

До моменту закінчення строку дії контракту європейський опціон пут має коштувати не більше ціни виконання. Тому за його придбання він повинен коштувати менше неї. В іншому разі інвестор може отримати прибуток, виписавши опціон і розмістивши суму премії під процент без ризику на період дії контракту.

Нижня межа премії американського та європейського опціонів кол на акції, за якими не виплачуються дивіденди, становить:

,

де Т — період дії контракту;

rf — ставка без ризику для періоду Т.

Якщо умова не виконуватиметься та премія опціону кол буде меншою за цю величину, то виникає можливість здійснення арбітражної операції.

Наведена формула показує змінні, від яких залежить розмір премії опціону кол, а саме: премія опціону кол тим більша, чим вища спотова ціна акції (S), більші період часу до закінчення контракту (Т) та ставка без ризику (rf) і менша ціна виконання (Х). Премія опціону кол також залежить від величини стандартного відхилення ціни акції (s). Чим воно більше, тим вища вірогідність того, що курс акції перевищить ціну виконання й опціон принесе прибуток. Тому чим більше s, тим дорожчий опціон.

Нижня межа премії європейського опціону пут на акції, за якими не виплачуються дивіденди, дорівнює:

.

За порушення даної умови відкривається можливість для здійснення арбітражної операції.

Формула показує змінні, які впливають на розмір премії опціону пут, яка буде тим більшою, чим вища ціна виконання (Х), менші курс акції (S) та ставка без ризику (rf). Відносно змінної (Т) можна сказати, що чим більше часу залишається до закінчення контракту, тим дорожче має коштувати опціон, оскільки вища вірогідність, що він принесе прибуток. Чим більша величина стандартного відхилення ціни акції, тим дорожче коштуватиме опціон.

Нижня межа американського опціону пут дорівнює:

Х – S.

Одне з найголовніших завдань, яке вирішує інвестор,— це визначення ціни опціону. Розроблено теоретичні моделі, які дають змогу розв'язати цю проблему. Однак вони дуже складні. Тому можна обмежитися тільки загальним описом двох найвідоміших моделей:

1)Блека-Шолеса;

2)Дж. Кокса, С. Росса та М. Рубінштейна.

У цих моделях використовується принцип побудови портфеля без ризику. Тому для дисконтування береться ставка без ризику.

Модель Блека-Шолеса було спочатку розроблено для оцінки європейського опціону кол на акції, за якими не виплачуються дивіденди. Ф.Блек і М.Шолес вивели таку формулу:

,

де се — премія європейського опціону кол;

S — ціна спот акції в момент укладання контракту;

Х — ціна виконання;

N(d1), N(d2) — функції нормального розподілення.

, ,

де s — стандартне відхилення ціни акції;

r — ставка без ризику.

Вартість опціону залежить від ступеня вірогідності того, що до моменту його закінчення він буде виграшним. Імовірність розраховується за допомогою елементів N(d1) та N(d2). У моделі вірогідним розподілом ціни акції вважається логнормальний.

Модель Блека-Шолеса та її модифікації використовуються для оцінки європейських опціонів, а також американських опціонів кол.

Біноміальна модель Дж.Кокса, С.Росса та М.Рубінштейна використовується для оцінки премії американських опціонів, передусім опціонів пут. У моделі весь період дії опціонного контракту розбивається на низку часових інтервалів. Вважається, що впродовж кожного з них ціна базисного активу може знизитися або підвищитися з певною вірогідністю. Ураховуючи дані про стандартне відхилення курсу базисного активу, одержують значення його ціни для кожного інтервалу часу (будують дерево розподілу ціни), також визначають вірогідність підвищення та зниження курсової вартості активу на кожному часовому відрізку. Маючи значення цін активу в момент закінчення опціону, визначають його можливі ціни в даний час. Після цього послідовним дисконтуванням цін опціону (з урахуванням вірогідності підвищення та зниження вартості активу на кожному інтервалі часу) отримують значення його ціни в момент укладання контракту.

Варант— це опціон на придбання певної кількості акцій (варант акцій) або облігацій (варант облігацій) за ціною виконання в будь-який момент до закінчення строку його дії.

Оскільки варант являє собою американський опціон, то його ціну можна визначити за допомогою методики визначення ціни американських опціонів. У той самий час оцінка варанту акцій потребує модифікації даного підходу, оскільки за виконання цього опціону падає їхня курсова вартість. Ціну варанту акцій (Рв) можна визначити за такою формулою:

,

де са — ціна американського опціону кол з датою закінчення й ціною виконання, що відповідають умовам варанту;

k — коефіцієнт, який свідчить про те, наскільки збільшиться кількість акцій, якщо варант буде виконано;

Q — кількість одиниць активу, які варант надає право придбати.

У ціну варанту, як і будь-якого іншого опціону, будуть входити такі складові: внутрішня та тимчасова вартість. Якщо ціна виконання варанту дорівнює або вища за поточну вартість базисного активу, то внутрішня вартість дорівнює нулю й ціна варанту повністю складається з тимчасової вартості. З наближенням дати закінчення варанту остання буде падати. Внутрішня ж визначається так:

,

де Рвн — внутрішня вартість;

S — ціна спот базисного активу;

Х — ціна виконання.



Література

1.БланкИ.А. Инвестиционный менеджмент: Учеб. курс.— К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001.— 448с.

2.БуренинА.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учеб. пособие.— М.: 1-я Федеративная Книготорговая компания, 1998.— 352с.

3.ГитманЛ.Дж., ДжонкМ.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ.— М.: Дело, 1999.— 1008с.

4.ГусеваИ.А. Практикум по рынку ценных бумаг.— М.: Юристъ, 2000.— 320с.

5.ЕдроноваВ.Н., МизиковскийЕ.А. Учет и анализ финансовых активов: акции, облигации, векселя.— М.: Финансы и статистика, 1995.— 272с.

6.ЕндовицкийД.А., КоробейниковаЛ.С., СысоеваЕ.Ф. Практикум по инвестиционному анализу: Учеб. пособие / Под. ред. Д.А.Ендовицкого.— М.: Финансы и статистика, 2001.— 240с.

7.КомаринськийЯ., ЯремчукІ. Фінансово-інвестиційний аналіз: Навч. посіб.— К.: «Українська енциклопедія» ім.М.П.Бажана, 1996.— 300с.

8.МелкумовЯ.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансирование инвестиционных проектов.— М.: ИКЦ «ДИС», 1997. — 160 с.

Реферат на тему: Ціноутворення на ринку строкових контрактів (реферат)

Схожі реферати:
Категорія: Цінні папери | Додав: gdomz | Теги: Ціноутворення, (реферат), строкових, На, Цінні папери, ринку, контрактів
Переглядів: 308 | Загрузок: 114 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.