Ринок та рівновага на ринку капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу (контрольна робота), реферат
Середа, 07.12.2016, 23:14
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4420
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Аудит

Ринок та рівновага на ринку капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу (контрольна робота)
06.11.2012, 16:28




Скачати реферат

Ринок та рівновага на ринку капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу (контрольна робота)


Зміст

 

1. Ринок капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу. Рівновага на ринку капіталів.

2. Вибір конкурентною фірмою обсягу виробництва, що мінімізує збитки.


Задача 1.


Сім'я використовує 3 кг масла в місяць за ціною 10 грн. за 1 кг. Коефіцієнт еластичності попиту на масло Ер = -0,5. Як зміняться витрати сім'ї на масло, якщо його ціна збільшилась на 10%?


Задача 2.


Криву байдужості покупця характеризує таблиця. Ціна товару А дорівнює 1,5 дол. Ціна товару Б - 1 дол. Покупець має намір витратити 24 дол.

















Кількість товару А


16


12


8


4


Кількість товару Б


6


3


12


24

/DIV>





 

1. Накресліть криву байдужості і бюджетну лінію покупця.

2. В якій комбінації покупець придбає товари А і Б.



 


1. Ринок капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу. Рівновага на ринку капіталів


В економічній теорії під ринком капіталу розуміють ринок ресурсів, необхідних для інвестування, тобто розширення виробництва, або ринок інвестицій. Це поняття складне, але його можна звести до таких більш конкретних ринків, як ринок кредитів, фондовий ринок (або ринок цінних паперів), валютний ринок (ринок грошей). В цілому ж це все об'єднують в поняття фінансового ринку.


Найбільш поширеними об'єктами відносин на цьому ринку є гроші, кредити та цінні папери. Носіями попиту виступають фірми (підприємці), яким потрібні кошти для заснування (створення) власного бізнесу, розширення підприємницької діяльності тощо. Як правило, вони виступають в ролі позичальників.


Носіями пропозиції є банки та інші кредитні установи, які володіють капіталом (грошима) і бажають їх віддати в тимчасове користування тим, в кого його (їх) не вистачає. В цьому випадку їх звуть кредиторами.


Попит на капітал (гроші) визначається двома складовими: попитом на гроші для здійснення угод (купівлі, виплати заробітної плати, сплати боргів тощо) та попитом на гроші зі сторони активів (придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів; вклади для одержання процентів тощо).


Пропозиція на ринку капіталів визначається грошовою масою, яку може надати кредитна система позичальникам. Вважається, що вона визначається грошовою масою в обігу, тобто сукупністю платіжних засобів, що обертаються в країні в даний момент.


Під ціною на ринку капіталів розуміють процент за користування позичкою, а точніше, ставку. Ставкою відсотка називається ціна, яку потрібно сплатити за використання грошей протягом певного проміжку часу, виражена у відсотках. Наприклад, ставка 5% в рік означає, що за використання 1000 грн. протягом року потрібно заплатити 50 грн.


Однією з головних особливостей ринку капіталу є те, що будь-яка фірма і будь-який споживач може виступити на цьому ринку як в якості кредитора, так і в якості позичальника


Давайте визначимо, яким чином формуються попит і пропозиція на ринку капіталу.


Попит на капітал пред'являють фірми і населення. При цьому мотиви поведінки їх трохи відрізняються, але в результаті вони поводяться схожим чином: при зниженні ставки відсотка фірми і споживачі збільшують попит на кредити.


 

Фірми пред'являють попит на капітал для того, щоб використовувати його для придбання капітальних благ (устаткування, матеріалів і т.д.) і отримання прибутку. Вони вдаються до послуг позикового капіталу тоді, коли їм не вистачає своїх власних грошей (наприклад, виріс попит на їхній продукт і фірми хочуть розширити виробництво). При цьому чим дешевше фірмі буде обходитися кредит, тим більша кількість грошей вона захоче взяти в борг.


Наприклад, фірма в роздрібній торгівлі при низькій ставці відсотка вирішить взяти кредит і побудувати три нових магазини, при більш високій ставці відсотка вона вирішить побудувати тільки два магазини, при ще більш високою - тільки один, а при деякому значенні ставки відсотка взагалі відмовиться від розширення виробництва.


Споживачі беруть гроші в борг не для отримання прибутку, а для покупки будь-яких споживчих благ. Роблять вони це в кількох випадках.


По-перше, вони можуть брати гроші в борг для забезпечення поточного споживання у разі непередбаченого зменшення доходу. У цьому випадку гроші потрібні для придбання благ першої необхідності і не є капіталом. Подібні позики можуть існувати в умовах невизначеності в отриманні доходу.


По-друге, споживачі можуть брати кредит для покупки капітальних споживчих благ, які мають відносно високу ціну і вимагають відкладання грошей з доходу протягом тривалого проміжку часу.


Припустимо, що споживач хоче придбати автомобіль, який коштує 10000 грн. Для того щоб зібрати потрібну суму, споживачеві потрібно десять років відкладати по 1000 грн. Споживач може не чекати десять років, а взяти в борг 10000 грн. і придбати автомобіль відразу, а потім протягом десяти років виплачувати борг з відсотками. У цьому випадку він почне відразу отримувати корисність від автомобіля, але автомобіль йому обійдеться дорожче. Величина відсотків, які він заплатить, буде платою за можливість швидше отримати автомобіль.


Будь-який споживач при заданій ставці відсотка зробить свій вибір, який визначається кількома чинниками.


По-перше, уподобаннями споживача - більш нетерплячий споживач, який бажає швидше почати їздити на автомобілі, скоріше буде готовий заплатити потрібну суму у вигляді відсотків за те, щоб почати споживати це благо негайно.


По-друге, ступенем визначеності майбутнього - якщо споживач погано знає свої доходи в майбутньому, він може не зважитися брати в борг, тому що у нього можуть виникнути проблеми з поверненням боргу.


По-третє, величиною доходу споживача - чим бідніший споживач, тим швидше він вирішить почекати і не платити додаткові гроші за наближення початку споживання.


Зміна ставки відсотка змінює вибір споживачів - чим нижче відсоток, тим більше споживачів вирішують взяти гроші в борг і придбати благо відразу, а не "терпіти" до того моменту, поки накопичать потрібну суму самі.


Таким чином, при зменшенні ставки відсотка попит на капітал збільшується, так як і фірми, і населення вирішують взяти більше грошей у борг.


Фірми виступають у якості кредиторів, якщо у них утворюються тимчасово "зайві" гроші. Які причини появи "зайвих" грошей.

Однією з причин появи у окремої фірми тимчасово вільних грошових коштів може бути необхідність зберігати частину отримуваного прибутку у вигляді амортизаційних відрахувань, призначених для покриття витрат на капітальне благо. Наприклад, якщо фірма володіє якимось устаткуванням, що коштує 1 млн грн. і зношується протягом 5 років, їй потрібно протягом 5 років зібрати необхідну суму для придбання нового блага замість зношеного. Наприклад, вона може відкладати щороку з виручки по 200 тисяч, щоб після цих 5 років отримати необхідний мільйон. Таким чином, щороку у фірми будуть з'являтися 200 тисяч грн., які при цьому виявляються тимчасово "зайвими" і можуть бути віддані в борг на ринку капіталу.


Іншим джерелом теж може бути власний капітал фірми - в тому випадку, якщо фірма не може прибутково його використовувати сама. Наприклад, в результаті падіння попиту на її продукцію фірма вирішує дещо скоротити виробництво і частина звільнених грошей віддає тимчасово в борг на ринку капіталу. Чим вище ставка відсотка, тим більша частина операцій фірми виявиться неприбутковою і більша кількість грошей фірма погодиться віддати в борг.


Споживачі мають мотиви для заощадження частини свого доходу, аналогічні тим, які спонукали їх позичати.


По-перше, вони можуть відкладати гроші, щоб компенсувати низький дохід у майбутньому - робити заощадження на старість. Потім вони зможуть збільшити свій рівень споживання за рахунок витрачання цих заощаджень.


По-друге, споживачі можуть відкладати гроші на покупку капітального блага. Чим вищою буде відсоток, тим більша кількість споживачів відмовляться брати кредит для покупки дорогих речей і будуть зберігати гроші - тобто виступлять на ринку капіталу не в якості покупців, а в якості продавців.


Отже, на ринку капіталу існують деякі криві попиту та пропозиції. Перетин цих кривих визначає рівноважну ставку відсотка (рис.3.1.)


(рис.3.1).

Ця ставка визначає, яка частина споживачів і фірм, які можуть бути або кредиторами, або позичальниками.


Споживачі витрачають взяті в борг гроші на ринках споживчих благ тривалого користування; а фірми - на ринках проміжних благ.


Можна зауважити, що в даному випадку відбулося як би перерозподіл купівельних можливостей серед учасників господарства. Одні фірми і споживачі, які володіли можливістю розпорядитися частиною загального продукту господарства, тимчасово передали цю можливість іншим фірмам і споживачам за плату у вигляді відсотка. При цьому величина загального попиту на ринках благ не змінюється, а змінюється тільки структура.


Рівновага на ринку капіталу може змінитися при зміні кожного з обставин, що визначають положення кривих попиту та пропозиції.


Оскільки одним з основних чинників є інформація про майбутнє доходів (для споживачів) і попиту (для фірм), відносно швидко рівновага може змінюватися в результаті зміни очікувань майбутніх подій.


У більш тривалому періоді рівновага може змішуватися в результаті зміни менш рухливих факторів - наприклад, ступеня ощадливості споживачів (якщо люди будуть менше зацікавлені в поточному споживанні і захочуть більше грошей відкласти "на потім", зберегти для дітей і т. д.). Або в міру збільшення доходів споживачів (якщо люди будуть ставати багатшими, вони зможуть відкладати великі суми, наприклад збирати гроші не на купівлю велосипеда, а на покупку яхти або літака). Або просто в міру зростання господарства - чим більше фірм і споживачів буде в господарстві, тим більша кількість учасників буде на ринку капіталу.




2. Вибір конкурентною фірмою обсягу виробництва, що мінімізує збитки.


Вибір фірмою рішення відносно оптимального обсягу виробництва визначається не лише її метою та обмеженнями, але й ринковою структурою, в якій вона функціонує.

 

. . . . . .

 






Таблиця 1














































































































Обсяг


Сукупний


Постійні


Змінні


Сукупні витрати


Економічний


випуску


виторг


витрати


витрати


грн./тижд.


прибуток


од./тижд


грн./тижд.


грн./тижд.


грн./тижд.


 


грн./тижд.


Q


TR=P*Q


FC


VC


TC=FC+VC


EP=TR-TC


1


2


3


4


5


6


0


0


50


0


50


-50


1


35


50


34


84


-49


2


70


50


56


106


-36


3


105


50


72


122


-17


4


140


50


90


140


0


5


175


50


112


162


13


6


210


50


140


190


20


7


245


50


178


228


17


8


280


50


230


280


0


9


315


50


290


340


-15


Розглянемо процес вибору оптимального випуску за допомогою табличної моделі . У таблиці 1 наведені дані про обсяги виробництва продукції за тиждень, сукупний виторг від продажу продукції за ціною 35 грн. з!а одиницю, сукупні витрати на виробництво тижневого обсягу продукції та суму економічного прибутку, яку обчислено як різницю між виторгом і витратами.


Розрахунки колонки 6 надають інформацію про динаміку економічного прибутку за умови нарощування фірмою обсягів виробництва. Знак мінус (-) означає збитки. За малих обсягів виробництва фірма отримує збитки, які поступово зменшуються, і на обсязі випуску 4 одиниці фірма стає беззбитковою, фірма отримує лише нормальний прибуток. Подальше збільшення обсягу випуску дозволяє одержувати економічний прибуток, який досягає максимальної величини на обсязі випуску 6 одиниць. Продовжувати нарощувати випуск нераціонально, оскільки за межами 6 одиниць сума економічного прибутку зменшується. Отже, оптимальним обсягом випуску для даної фірми буде 6 одиниць на тиждень.







Рис.5.1 Модель ТКТС Максимізація прибутку конкурентною фірмою


Графічний метод визначення оптимального обсягу виробництва (модель ) представлений на рис. 5.1. Криві і на графіку а) побудовані за даними таблиці 1. Сума прибутку для будь-якого обсягу визначається графічно як різниця вертикальних координат цих кривих. За малих обсягів випуску крива виторгу проходить нижче кривої витрат , так само, як і за великих, що визначає збитки.


На відрізку маємо зону прибутковості фірми, крива витрат проходить під кривою . Точки і називаються точками критичного обсягу випуску, або точками беззбитковості, в цих точках криві перетинаються.


Сума економічного прибутку максимізується на обсязі, для якого відстань між кривими і по вертикалі найбільша. Її знаходимо в точці, де дотична до паралельна лінії (точка ). На обсязі кути нахилу обох кривих однакові, тобто ліва частина рівняння - це граничний виторг, а права - граничні витрати.


Отже, відрізок, який відповідає величині максимальної суми прибутку, знаходиться на обсязі, для якого граничний виторг стає рівним граничним витратам: . Побудована за даними табл. 1 крива економічного прибутку (рис. 5.1.б) більш виразно демонструє залежність динаміки прибутків і збитків від обсягу виробництва.


Сформулюємо загальне правило вибору оптимального обсягу виробництва, або загальну умову максимізації прибутку;, прибуток максимізується на обсязі, для якого граничний виторг дорівнює граничним витратам. Це правило справедливе для всіх фірм, у будь-якій ринковій структурі. Оскільки в умовах ринку досконалої конкуренції, то для конкурентної фірми загальне правило максимізації прибутку означає вибір такого обсягу випуску, за якого граничні витрати рівні ціні.






Задача 1


Сім'я використовує 3 кг масла в місяць за ціною 10 грн. за 1 кг. Коефіцієнт еластичності попиту на масло Ер = -0,5. Які зміняться витрати сім'ї на масло, якщо його ціна збільшилась на 10%? Розв'язок:


ЕР=% Q/ % P ЕР=( Q/ P)*(P/Q)


Ер - еластичності попиту за ціною;


Q - кількість товару;


Р- ціна товару.


а) - 0,5 = % Q /10%


% Q= 10% * (-0,5 )= - 5 %;


Q=3*(-5%)=-0,15 кг


б) -0,5=( Q/1 )*( 10/3)= Q*10/3;


Q=-0,5*3/10=-0,15


Витрати після збільшення ціни:


(Зкг-0,15кг)*(10грн.* 10%)= 2,85кг* 11 грн=31,35 грн.


Отже після збільшення ціни на масло на 1 грн. витрати сім'ї збільшаться на 1,35грн.


Задача 2


Криву байдужості покупця характеризує таблиця. Ціна товару А дорівнює 1,5 дол. Ціна товару Б - 1 дол. Покупець має намір витратити 24 дол.

















Кількість товару А


16


12


8


4


Кількість товару Б


6


3


12


24







1. Накресліть криву байдужості і бюджетну лінію покупця.


2. В якій комбінації покупець придбає товари А і Б.


 







Визначаємо вартість товару


 























Ціна товару А


24


18


12


6


Ціна товару Б


6


3


12


24


Разом


30


21


24


30


Отже покупець має можливість купити 8 товарів А та 12 товарів Б.


Використана література:


1. Мозговий О. М. Фондовий ринок: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999.


2. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002.


3. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: навч. Посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2005.


4. Ходаківська В.П., Данілов О.Д. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.

Реферат на тему: Ринок та рівновага на ринку капіталів. Процент і сучасна вартість капіталу (контрольна робота)

Схожі реферати:
Категорія: Аудит | Додав: gdomz | Теги: рівновага, Ринок, сучасна, На, та, Процент, ринку, капіталів., капіталу, вартість
Переглядів: 434 | Загрузок: 136 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.