Млини на Україні (реферат), реферат
Неділя, 04.12.2016, 09:04
Реферати безкоштовно
Головна Реєстрація Вхід
Приветствую Вас, Гість · RSS
Форма входа
Меню сайта
Пошук
Оплачена реклама
Наше опитування
Ви ще до нас повернетесь?
Всього відповідей: 4418
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 Каталог файлов
Головна » Файли » Реферати » Архітектура

Млини на Україні (реферат)
11.09.2016, 16:57




Скачати реферат

Млини на Україні (реферат)


До найцікавіших архітектурних пам'яток Києва, безперечно належить будівля арсеналу колишньої Києво-Печерської цитаделі. Вона міститься в північно-східній частині фортеці (між головною Київською і головною Васильківською брамами, що були тут раніше).

Споруджена в 1783-1803 роках, ця монументальна будівля зберігає всі ознаки тогочасного стилю - пізнього класицизму, з характерною для нього тенденцією до якнайлаконічніших архітектурних форм, її вирізняють гармонійна узгодженість елементів обсяговопросторової композиції, рівновага й величавість, суворість і простота. Будівля двоповерхова з підвалом. прямокутна в плані з внутрішнім двором.

Проект арсеналу було затверджено 1783 року. В московському архіві виявлено кресленики фасадів арсеналу ,,з боку Васильківської брами"(1) і "з боку Феодосіїнської церкви"(2) -, а також план арсеналу, підписаннй генерал-поручником Іваном Меллером(3). На плані є напис про те, що вартість будівництва за кошторисом становила 300 тисяч карбованців, спорудити арсенал передбачалося за шість років. На одному примірнику цього плану скопійовано підпис Катерини ІІ - "Быть по сему"(4). Будували арсенал за щойно згаданим проектом без значних змін. До 1783 року належить також "План части Киево-Печерской крепости... с показанисм... в отмену прежнего проектированному артиллерийскому Арсеналу", де вказано "новопризначене місце для мурованого арсеналу"(5)

Арсенал споруджено на місці, де до 1712 року був Вознесенський дівочий монастир (указом Петра І його перевели на Поділ). Як випливає з меморіалу, надісланого 15 берези 1727 року з Артилерійської канцелярії до Військової колегії, тоді виникла потреба збудувати у фортеці цейхгауз. "У Києво-Печерській фортеці цейхгауза немає, задля того належить його зробити в монастирі Вознесенському, а яким чином зробити і що потрібно з матеріалів, про те взяти кресленика і відомості в пана бригадира Штока", - зазначалося в цьому документі (6). Через чотири роки тут уже містився артилерійський гарматний двір*.

На одному з планів Києво-Печерської фортеці за 1731 рік (7) наведено "опис будівлі артилерійського відання" й позначено місця розташування всіх порохових льохів і зброярень. Згідно з цим планом, на території колишнього Вознесенського монастиря на той час були три великі порохові льохи. Дерев'яні будівлі, що прилягали до монастирської огорожі по всій її довжині, використовувались для схову в них гармат. ядер і т.ін.

Ліворуч і праворуч від дзвіниці, в якій було зроблено проїзд, стояли два сараї, де зберігалися рушниці, пістолети, прапори тощо.

В експлікаціях до планів Києво-Печерської фортеці за 1740-1781 роки (8) зазначено, що в колишньому Вознесенському монастирі розміщений артилерійський гарматний двір. на плані 1745 року цей двір названо "цейхгаузом"***. На території артилерійського гарматного двору були тоді дві парафіяльні цеокви: Вознесіння Господнього і Пакрови Богородиці.

Ще 1750 року імператриця Єлизавета своїм указом веліла вивести всю артилерію і боєприпаси Києво-Печерської фортеці з території Вознесенського монастиря й спорудити тут новий "магазин" для зберігання їх. Арсенал*** мав обслуг овувати не тільки Києво-Печерську, а й інші фортеці. Проте, як видно із згаданих вище планів Києво-Печерської фортеці, на артилерійському гарматному дворі жодних змін не відбулося.

1783 року будувати київський арсенал доручили "артилерії поручникові Бегічеву". На це "відпущено було в артилерію... 250000 карбованців та й з артилерійської суми витрачено 27575 карбованців"9.16 серпня 1797 року, щоб завершити спорудження арсеналу, генерал-фельдмаршалові графу Салтикову додатково було асигновано ще 100000 карбованців.

1797 року керувати будівельними роботами доручили інженер-генералові фон Сухтелс-нуІ0. 17 листопада того ж року було укладено контракт з київським купцем Григоренком, за яким він зобов'язався добудувати арсенал і розібрати Вознесенську церкву". У контракті докладно, за роками описано, які роботи і яким саме способом належало виконувати, застерігалися особливі умови щодо якості будівельних матеріалів, кваліфікації робітників, порядку взаєморозрахунків підрядника І замовника, технічного нагляду за будівельними роботами (12).

У разі невиконання договірних зобов'язань з виконавця і поручників стягувався великий штраф, а неякісне виконані роботи підрядник мусив переробити. Контракта підписав "київський купець Михайло Івана син Григоренко", а за точне його виконання поручилися і "в разі будь-якої несправності" зобов'язалися її виправити київський міський голова Георгій Рибальський і київські купці Федір Рябников та Юхим Мітюк.

Засвідчив контракта генерал-лейтенант фон Сухтелен (13). В архіві зберігся його рапорт до Артилерійської експедиції за 1799 рік про будівництво арсеналу. До рапорту долучено відомості про види й вартість виконуваних робіт (14), а також виконавчу документацію.

На першому поверсі арсеналу, як можна ви-1 снувати з кресленика, що його склала Артилерійська експедиція 3 вересня 1799 року, планувалося зробити дерев'яні стелажі для "різних артилерійських матеріалів, інструментів і припасів". На одному з документів є підпис графа Аракчеєва (15). Виконавчу документацію за 17981 рік підписував інженер-генерал-лейтенанті фон Сухтелен. На цих креслениках переліченої роботи, які планувалося виконати в 1799 році (16).

З 20 квітня 1799 року і аж до завершення споруди будівельними роботами керував інженер-генерал-майор фон Толь. Зберегли підписані ним графічні матеріали, що ілюструють хід будівництва (17). Зокрема дуже цікаві кресленики на обладнання всередині арсеналу металевих перехідних галерей] сходів, супровідні тексти до яких складені французькою і німецькою мовами (18).

Із завершенням будівництва 25 травні 1803 року арсенал передано у відання генерал-майора артилерії Полетаєва. Загальна кошторисна вартість будівництва його становила 437567 карбованців 86 1/4 копійки (19).

У першій чверті XIX сторіччя в промисловості Києва переважали казенні мануфактури, до яких належав і арсенал. На ньому працювали 720 робітників, переважно солдати, що відбували тут рекрутську повинність, поміщицькі селяни, "віддані до роботи", кантоністи (вихованці військових сиротинців), а також невелика кількість міщан-ремісників. За рік арсенальні лагодили близько 35 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Окрім того, вони виготовляли різноманітні військові рушничні й артилерійські пристрої. У воєнний час обсяг продукції заводу значно зростав. Так, за період Вітчизняної війни 1812 року арсенал постачив російській армії удвоє більше різних видів зброї, ніж до війни (20).

У будинку арсеналу, судячи з плану 1840 року, розміщували: "музеум" і "магазини" для матеріалів, дерева, кінської амуніції, транспортних ящиків, зброї, переданої для ремонту, а також майстерні, столярну кузню зали для зберігання запасу облогового парку 3 і 4 відділення, запасу облогової артилерії Київського гарнізону. На горішньому поверсі були "зали постійного запасу артилерії, зала вогнепальної зброї, канцелярія, комора" тощо (21).

Зі звіту про діяльність Інженерного відомства з 1826 по 1850 рік випливає, що "війська 2-ї армії "придбали" від турків 578 гармат" (22). З них 272 гармати встановили вздовж стін арсеналу. На малюнку М.Закревського 1864 року зображено будівлю арсеналу та розміщені біля нього гармати й піраміди з гарматних ядер.

Будівля арсеналу збереглася без значних пошкоджень, переживши знегоди двох світових воєн і революції. Нині ця пам'ятка архітектури перебуває на балансі військового відомства, відтак доля її сумна. Вже давно будівля потребує ремонту й реставрації. Непривабливий її теперішній вигляд: зруйновані карнизи, потворного вигляду витяжні короби з пробитих стін, труби на фасадах, замуровані отвори воріт.

Список використаної літератури

1. Російський державний військово-історичний архів, м.Москва (дані - РДВІА). - Ф.349. - Оп.18. - Спр. 2435.

2. Там само. - Спр.2433.

3. Там само. - Спр.2434.

4. Там само. - Спр.2432.

5. Там само. - Спр.2425.

6. Там само. - Ф.5. - Оп. 1/72. - Спр. II.- Арк. 25-28.

* Дворами називали майстерні, в яких лагодили і вигоговляли зброю, спорядження і т.д. Залежно від того, яка це була зброя, називали і двір.

7. Російський державний архів Військово-Морського флоту, м.Санкт-Петербург (далі - РДАВМФ). - Ф.З. - Оп.24. - Спр. 269.

8. РДВІА. - Ф. 349. - Оп. 18. - Спр. 2408, 2382; РДАВМФ. - Ф.3.- Оп.24. - Спр.266.

** Військовий словник початку XIX століття "цейхгауз" тлумачить, як "будинок, де зберігають речі, або комору". Там "тримають артилерійські й інженерні інструменти та запаси". (Тучков М.С. Военный словарь... - Москва, 1818. -С.87).
*** 1764 року було видано "Положення про арсенальну команду". Арсенальна команда підпорядковувалася Київському артилерійському гарнізону. Згідно зі "Штатом Київського арсеналу" від 4 серпня 1761 року, арсенал мав утримувати 320 різних служителів, з яких 167 майстрових і художників (ливарників). За цим штатним розписом, Київському арсеналові належало "готувати в ньому... для артилерії всякі потрібні знадібки" (Військово-історичний музей. - Ф.зб. - Оп. 13. - Спр. 3931. - Арк.38 - 64).
9. РДВІА. - Ф.349. - Оп. 18. - Спр.2423, 2433, 2434. 2435.

Реферат на тему: Млини на Україні (реферат)

Схожі реферати:
Категорія: Архітектура | Додав: gdomz | Теги: Україні, Архітектура, (реферат), Млини, На
Переглядів: 28 | Загрузок: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2016
Адміністрація не несе відповідальності за матеріалів розміщені на сайті! Усі матеріали предсталені для ознайомлення! Конструктор сайтів - uCoz | Карта сайта
gdomz.at.ua - готовые домашние задания, Готовые домашние работы. Скачать бесплатно гдз. Решебники. Скачать решебники. Решебники по всем предметам. Скачать бесплатно решебники. Решебники.